Положення про дистанційне навчання — це локальний нормативний акт школи, обов’язковий при переході на дистанційний або змішаний формат. МОН України встановлює рамку: що має бути в документі, які платформи допустимі, як фіксувати відвідуваність і оцінювати учнів. Далі — вибір закладу, зокрема щодо обладнання, без якого жоден формат не запрацює нормально.
Що таке положення про дистанційне навчання в Україні
Положення про дистанційне навчання — це локальний нормативний акт навчального закладу. Не інструкція для вчителів і не розклад уроків, а документ, який визначає правила гри: хто ухвалює рішення про перехід на дистанційний формат, як організований навчальний процес, які платформи використовуються, як оцінюють учнів і що робити з тими, у кого немає доступу до інтернету.
Нормативна основа для розробки — наказ МОН України №1115 від 8 вересня 2020 року «Деякі питання організації дистанційного навчання». Саме він встановлює мінімальні вимоги до того, що має бути в положенні будь-якої школи. Крім того, у 2024 році МОН видало наказ №1112, який уточнив окремі аспекти для учнів-ВПО та дітей за кордоном.
Більшість шкільних положень — це адаптовані шаблони з обласного методичного центру. Це нормальна практика. Проблема не в шаблоні, а в тому, що документ часто відстає від реальної практики: у ньому написано одне, а на уроці робиться інше. Особливо це помітно в розділах про обладнання та платформи.
Ще один момент, який варто розуміти з самого початку: положення про дистанційне навчання — це не документ «на випадок війни» або «на випадок карантину». Це робочий інструмент, який має бути готовий раніше, ніж знадобиться. Школи, які актуалізували положення ще у 2022–2023 роках і реально вибудували під нього інфраструктуру, у 2024-му переходили між форматами без втрати навчальних днів. Ті, хто зберігав папір «у шухляді», щоразу починали з нуля.
Важливо також розуміти юридичну природу документа. Положення про дистанційне навчання — не рекомендація і не план Б. Це частина внутрішньої нормативної бази закладу, яка затверджується наказом керівника і є обов’язковою для виконання всіма учасниками освітнього процесу. Відсутність актуального положення при фактичному застосуванні дистанційного формату — це юридична прогалина, яка може стати проблемою під час будь-якої перевірки.
Що вимагає МОН від структури положення
Немає єдиного затвердженого бланку положення про дистанційне навчання — МОН встановлює змістові вимоги, а форму заклад обирає самостійно. Але набір обов’язкових розділів, які мають бути в ньому, достатньо стійкий і визначений наказом №1115.
Типова структура виглядає так:
- Загальні положення — правова база, визначення термінів, на кого поширюється документ
- Організація навчального процесу — порядок переходу на дистанційний формат, хто ухвалює рішення, строк повідомлення учасників
- Форми занять — синхронні та асинхронні, співвідношення, розклад
- Технічні вимоги — платформи, які використовує школа, вимоги до пристроїв і інтернету
- Оцінювання — як фіксувати присутність, як виставляти оцінки, що робити з відсутніми
- Права та обов’язки — вчителів, учнів, батьків, адміністрації
- Технічне забезпечення — що надає школа, що має забезпечити учень
Чому це важливо не лише формально. Якщо в положенні не прописано, що школа забезпечує трансляцію уроку з класу для дистанційних учнів, учитель юридично нічим не зобов’язаний це робити. А якщо прописано — потрібна техніка, яка це фізично дозволяє. Коло замикається на обладнанні.
МОН також рекомендує, щоб положення містило окремий розділ або пункти, що стосуються учнів, які перебувають за кордоном та навчаються в закладах іноземних країн. Для таких дітей діють особливі правила щодо мінімального навантаження та порядку зарахування навчальних результатів, і це має бути відображено в локальному документі.
Ще один аспект, на який МОН звертає увагу методичними листами: положення має описувати не лише «штатний» режим дистанційного навчання, але й порядок дій при надзвичайних ситуаціях — повітряних тривогах, відключеннях електроенергії, перебоях зв’язку. Практика 2022–2024 років показала, що саме ці ситуації найчастіше виявляють прогалини в шкільній документації.
Обов’язкові розділи згідно з Наказом МОН
Наказ МОН №1115 від 2020 року встановлює мінімальний перелік того, що має регулювати положення про дистанційне навчання. Розберемо кожен розділ детальніше — не з погляду формальних вимог, а з погляду того, що реально трапляється, коли цього немає.
Розділ «Загальні положення» повинен містити перелік нормативних актів, на підставі яких розроблено документ, визначення основних понять (синхронне навчання, асинхронне навчання, змішане навчання, електронні освітні ресурси) і вказівку на те, на яких учнів і педагогів поширюється положення. Без цього розділу решта документа висить у повітрі — незрозуміло, що є що і кого зобов’язує.
Розділ «Організація навчального процесу» — один із найважливіших з практичної точки зору. Він має описати: хто ухвалює рішення про перехід на дистанційний формат (директор, педагогічна рада, засновник), в які строки повідомляють учасників, як коригується розклад і навантаження, що відбувається з навчальними планами при тривалому дистанційному навчанні.
Розділ «Технічне забезпечення» зазвичай найслабший у шаблонних положеннях. Більшість формулювань зводиться до «учень має мати комп’ютер або смартфон і доступ до інтернету». Це формально закриває розділ, але не вирішує жодної реальної проблеми. Актуальне положення має містити:
- Перелік конкретних платформ, які використовує заклад для синхронного та асинхронного навчання
- Мінімальні технічні вимоги до пристроїв учнів та вчителів
- Порядок дій при відсутності у учня технічного засобу або доступу до мережі
- Опис технічного оснащення класів закладу для гібридного формату
Розділ «Оцінювання та контроль» має відповідати на питання: як фіксується присутність на синхронному занятті, як приймаються роботи при асинхронному форматі, які інструменти перевірки знань використовуються онлайн, як оцінюється учень, якщо його відсутність пов’язана з технічними причинами, а не небажанням навчатися.
Розділ «Права та обов’язки» часто переписується з типових статутних документів і не враховує специфіку дистанційного формату. В актуальному положенні цей розділ має окремо прописати обов’язки вчителя щодо завантаження матеріалів, обов’язки батьків щодо забезпечення умов для дистанційного навчання дитини і права учнів щодо доступу до записів уроків.
Положення, яке написане «для перевірки», і положення, яке реально регулює навчальний процес, — це два різних документи. Перше займає шухляду директора. Друге стає основою для закупівлі обладнання, підписання договорів з платформами і навчання педагогів. Різниця між ними — не в обсязі тексту, а в тому, чи перевірявся кожен пункт на відповідність реальній практиці школи.
Синхронне та асинхронне навчання: різниця та вимоги
Це один із ключових розділів положення — і найчастіше недооцінений. МОН розрізняє два формати занять, і це розмежування має практичні наслідки для розкладу, оцінювання та технічного забезпечення.
Синхронний формат — це коли вчитель і учні працюють одночасно в режимі реального часу. Відеоконференція, пряма трансляція уроку, групове обговорення онлайн. Учень бере участь прямо зараз, у фіксований час.
Асинхронний формат — самостійна робота з матеріалами, які вчитель розмістив заздалегідь. Відеозапис уроку, завдання в електронному журналі, тест на платформі. Учень виконує у зручний час у межах дедлайну.
| Критерій | Синхронне навчання | Асинхронне навчання |
|---|---|---|
| Час участі | Фіксований (за розкладом) | Гнучкий (у межах дедлайну) |
| Зв’язок учасників | В реальному часі (відеодзвінок, чат) | Відкладений (форуми, завдання, записи) |
| Технічні вимоги | Стабільний інтернет у фіксований час, камера, мікрофон | Доступ до мережі в зручний час, достатній трафік |
| Контроль присутності | Факт підключення до конференції, активність у чаті | Факт виконання завдання до дедлайну |
| Роль вчителя | Активне ведення, відповіді в реальному часі | Підготовка матеріалів, перевірка робіт після дедлайну |
| Переваги | Жива взаємодія, миттєвий зворотний зв’язок | Гнучкість, можливість повторного перегляду матеріалу |
| Обмеження | Залежність від якості зв’язку у всіх учасників одночасно | Знижена залученість, ризик прокрастинації |
Положення школи має визначити, яке співвідношення цих форматів прийнято і за яких умов який формат використовується. Практика показує: школи, які чітко прописали це співвідношення, набагато легше переходять між форматами при зміні ситуації — будь то тривога, карантин або переведення частини класу за кордон.
Ще один нюанс, який часто пропускають: положення має окремо описати, що відбувається із синхронними заняттями, якщо у частини учнів немає стабільного інтернету. МОН допускає асинхронний доступ до матеріалів уроку як альтернативу — але це треба прямо прописати, інакше вчитель опиняється в правовій невизначеності.
З технічної точки зору синхронний формат ставить значно більші вимоги до інфраструктури. Для проведення відеоконференції з 25–30 учнями потрібен надійний канал зв’язку на боці школи (якщо урок ведеться з класу), якісний мікрофон і камера, а також платформа, здатна утримувати стабільне з’єднання. Якщо вчитель веде урок з класу для частини дистанційних учнів — до цього списку додається ще й інтерактивна панель або система відеовиведення, щоб клас на екрані бачив те саме, що й дистанційні.
Платформи для дистанційного навчання: що дозволено МОН
МОН не затверджує єдиного закритого переліку платформ. Натомість відомство публікує методичні рекомендації та вказує на вимоги до сервісів: захист персональних даних, доступність для учнів з особливими освітніми потребами, стабільність роботи. На практиці більшість українських шкіл використовують одні й ті самі рішення.
| Платформа | Тип | Що вміє | Обмеження |
|---|---|---|---|
| Google Meet (у складі Google Workspace for Education) | Відеоконференції + LMS | Classroom, Drive, Forms, Meet в одній екосистемі; безкоштовно для шкіл; сумісно з Дія.Школа | Потрібен Google-акаунт для кожного учня; обмеження в регіонах з нестабільним інтернетом |
| Zoom | Відеоконференції | Стабільний відеозв’язок; простий інтерфейс; працює на слабкому каналі | Безкоштовна версія — 40 хвилин; немає вбудованої LMS; потрібні додаткові інструменти для завдань |
| Microsoft Teams (Office 365 Education) | Відеоконференції + LMS | Завдання, тести, канали, чати, інтеграція з OneDrive; безкоштовно за програмою Education | Складніший у налаштуванні; потребує Teams-акаунта для учнів |
| Дія.Школа | Державна освітня платформа | Відкриті навчальні матеріали МОН; прив’язка до реєстру; офіційний статус | Не замінює комунікаційну платформу (Meet/Teams); зміст — не для всіх предметів |
| ClassroomUA / Moodle / Padlet | Додаткові інструменти | Гнучкі можливості для асинхронної роботи та інтерактиву | Потребують налаштування; підтримку забезпечує сама школа |
Положення школи має зафіксувати конкретний вибір: яку платформу використовує заклад для синхронних занять, яку — для асинхронних завдань і зберігання матеріалів, як відбувається авторизація учнів. Якщо це не прописано — кожен учитель обирає сам, і це швидко перетворюється на хаос.
Окреме питання: як платформа відображається на інтерактивній панелі в класі. Якщо вчитель веде урок для частини учнів онлайн і частини — в класі, потрібно, щоб конференція відкривалася прямо на великому екрані, відеодзвінок йшов через вбудовану камеру і мікрофон панелі, а учні в класі бачили те, що бачать дистанційні. Це технічне питання, яке починається в положенні («використовуємо Meet») і закінчується в класі («а чим підключаємося»).
Найпоширеніша помилка при виборі платформи — орієнтуватися лише на зручність для вчителя. Рівно така ж помилка — орієнтуватися лише на безкоштовність. Правильне питання: «Чи підтримує платформа ті сценарії, які ми прописуємо в положенні?» Якщо в положенні написано «синхронний урок», але обрана безкоштовна версія Zoom з 40-хвилинним обмеженням — документ і реальність вже суперечать одне одному з першого дня.
Яке обладнання потрібне школі для дистанційного класу
Це питання, яке положення описує в розділі «технічне забезпечення», але зазвичай дуже поверхово. Написати «вчитель має мати комп’ютер і стабільний інтернет» — це формально закрити розділ. Проблема в тому, що для нормального гібридного уроку цього недостатньо.
Розберемо, що реально потрібне вчителю в класі, щоб урок працював для обох аудиторій одночасно.
Мінімальний набір для синхронного уроку
Для простої відеоконференції з дистанційними учнями вчителю потрібні комп’ютер або ноутбук, камера, мікрофон і стабільне підключення до інтернету. Цього вистачить, щоб показати обличчя і чути учнів. Не вистачить, щоб показати дошку, щось написати, продемонструвати схему або дати учневі з класу відповісти на питання так, щоб його чула вся онлайн-аудиторія.
Що додає інтерактивна панель
Інтерактивна панель у класі змінює ситуацію кардинально. Вона працює як єдиний центр уроку: запускає відеоконференцію на весь екран, показує дистанційним учням те, що відбувається в класі, через вбудовану камеру, передає звук через вбудований мікрофон, а вчитель одночасно може писати на екрані — і це видно всім, і тим, хто в класі, і тим, хто вдома.
Що конкретно вміють панелі Elpix Z3 у контексті дистанційного уроку:
- Запуск Google Meet, Zoom або Teams безпосередньо через Android без окремого комп’ютера
- Вбудована FHD-камера і спрямований мікрофон з шумопридушенням — дистанційні учні чують клас без перешкод
- Анотації поверх будь-якого контенту в реальному часі — пишеш прямо по екрану, і все це видно в конференції
- Розділення екрана: ліворуч матеріал уроку, праворуч вікно з онлайн-учасниками
- Бездротова трансляція з планшета або телефону учня прямо на великий екран — AirPlay, Miracast, Google Cast
- OPS-модуль для підключення Windows-комп’ютера всередину панелі — одна точка, усе керування
| Рішення | Гібридний урок | Якість аудіо/відео | Керування | Вартість |
|---|---|---|---|---|
| Ноутбук + вебкамера | Обмежено (малий екран, слабкий кут) | Задовільна | Складне (перемикання між вікнами) | Низька |
| Проектор + ноутбук | Часткове (немає камери в класі) | Добра (лише зображення) | Складне (два пристрої) | Середня |
| Інтерактивна панель Elpix Z3 | Повноцінне (камера, мікрофон, екран, Android) | Відмінна (FHD, DSP-мікрофон) | Просте (одна точка керування) | Висока початково — низька сукупна |
Це не реклама. Це відповідь на питання, чому «комп’ютер і вебкамера» для гібридного класу — слабке рішення. Фізично неможливо вести урок, одночасно керувати конференцією, показувати матеріал і стежити за двома аудиторіями зі звичайним ноутбуком, пристосованим до проектора. Одна панель на стіні замінює все це і додає те, чого у проектора ніколи не було — сенсорне керування.
Для шкіл, які вперше оснащують класи під гібридний формат, є ще один практичний аргумент: панель не потребує затемнення. Проектор при денному освітленні дає блідне зображення, вчителю доводиться опускати штори — а це означає, що учні в класі сидять у напівтемряві під час відеодзвінка. Незручно, і онлайн-камера в таких умовах теж знімає гірше. Панель з яскравістю 400+ кд/м² працює при повному денному освітленні, і ніякого конфлікту немає.
Нові вимоги МОН 2024–2025: оновлення положення
Гібридний формат — це коли частина учнів знаходиться в класі, а частина підключається онлайн одночасно. Це не просто «дистанційка плюс очне»: тут дві аудиторії працюють паралельно, і завдання вчителя — не загубити жодну з них.
Українські школи почали масово стикатися з гібридним форматом з 2022 року: учні-ВПО за кордоном хочуть навчатися у своїй школі, учні в Україні — в класі. Регуляторика підтяглася пізніше. Наказ МОН №1112 від 2024 року впритул зайнявся категорією дітей, які живуть за кордоном і при цьому зараховані до української школи. Ключові уточнення стосувалися:
- Мінімальної наповнюваності дистанційних класів (не менше 5 учнів)
- Порядку роботи з дітьми, які одночасно навчаються в іноземній школі (україномовний компонент — 5–8 годин на тиждень окремим блоком)
- Вимог до освітніх програм дистанційних класів (відповідність Державному стандарту)
- Документального оформлення зарахування учнів, які навчаються за кордоном
- Порядку проведення державної підсумкової атестації для дистанційних учнів
Для директорів і методистів це означає: положення про дистанційне навчання потрібно було адаптувати під нову реальність. Старий текст 2020–2021 років не покривав гібридний клас. В актуальному документі має бути окремо описано, як школа організовує урок для одночасно присутніх і дистанційних учнів, і — що принципово — яке обладнання для цього використовується.
Ще одна важлива зміна, яку принесли 2024–2025 навчальні роки: вимоги до документування навчальних досягнень дистанційних учнів стали суворішими. Якщо раніше більшість шкіл обмежувалися позначками в е-журналі, тепер очікується, що заклад може підтвердити не лише факт виставлення оцінки, але й спосіб перевірки знань, дату і форму контролю. Це впливає на те, що потрібно описати в розділі «Оцінювання» положення.
Наказ МОН №1112 2024 року — це не просто чергові зміни до нормативної бази. Це відповідь на реальність, яка склалася після 2022 року: частина учнів навчається в Польщі, Чехії, Німеччині і водночас зарахована до своєї школи в Харкові чи Херсоні. Положення, написане в 2020-му, не передбачало такого сценарію. Школи, які не оновили документ, — не просто формально відстали. Вони не мають правової основи для тих рішень, які ухвалюють щодня.
Як скласти положення для невеликої громадської школи
Невеликі громадські школи — сільські та селищні — опиняються в особливій ситуації. З одного боку, вони зобов’язані мати положення про дистанційне навчання нарівні з великими міськими закладами. З іншого — ресурси для впровадження обмежені: одна-дві одиниці техніки на школу, жоден системний адміністратор, інтернет часто лише через мобільний оператор.
Алгоритм складання положення для такої школи:
Крок 1. Аудит реального стану. Перш ніж писати документ, потрібно знати: скільки вчителів реально вміють запустити відеоконференцію? Яка техніка є в школі і яка — вдома у вчителів? Який інтернет у більшості учнів у зоні обслуговування школи? Відповіді на ці питання визначають, що реально можна прописати в положенні, а що буде мертвою нормою.
Крок 2. Прив’язка до реального технічного стану. Якщо школа має лише один комп’ютер у директорській і мобільний інтернет — положення не може зобов’язувати кожного вчителя щодня проводити синхронні відеоуроки. Але воно може встановити: синхронний формат — для пріоритетних класів і предметів (наприклад, старша школа, математика, мови), асинхронний — як базовий для інших. Це чесніше і юридично обґрунтованіше, ніж копіювати «гарне» положення з великої міської школи, яке все одно ніхто не зможе виконати.
Крок 3. Визначення відповідального за технічну підтримку. У невеликій школі немає ІТ-спеціаліста. Положення має визначити, хто відповідає за технічну підтримку дистанційного навчання: заступник директора, вчитель інформатики, або ж сформований розпорядком список педагогів-консультантів. Без цього при першій технічній проблемі питання «а до кого звертатися» залишається відкритим.
Крок 4. Опис порядку дій при відсутності зв’язку. Для сільської школи це особливо актуально. Положення має прямо описати: що відбувається, якщо у вчителя або учня зникло електропостачання або інтернет під час синхронного заняття, як у такому разі зараховується урок, яким чином учень може отримати матеріали без доступу до мережі.
Крок 5. Використання обласних шаблонів як основи, а не як фіналу. Обласні методичні центри надають шаблони положень — це хороша відправна точка. Але шаблон треба адаптувати: прибрати розділи, які не стосуються школи (наприклад, про STEM-лабораторію, якої немає), і додати конкретику — назви платформ, що реально використовуються, перелік техніки, яка є в наявності.
Відеоконференція, запис, відвідування: технічні вимоги
Технічні вимоги до організації синхронного навчання — це той розділ, де загальні фрази найбільш небезпечні. «Стабільний інтернет», «сучасний пристрій», «зручна платформа» — все це означає абсолютно різні речі залежно від конкретної школи та конкретного урону.
Розберемо три ключові компоненти по черзі.
Відеоконференція
Для проведення відеоконференції з класу мінімальні технічні вимоги такі:
- Канал інтернету: для 25–30 учнів у конференції — не менше 10 Мбіт/с на завантаження та вивантаження на боці вчителя
- Камера: мінімум HD 720p, краще Full HD 1080p — це принципово для того, щоб дистанційні учні могли читати написане на дошці або екрані
- Мікрофон: спрямований або з шумопридушенням — якщо учні в класі говорять, а фоновий шум перекриває все, синхронний урок перетворюється на муку
- Програмне забезпечення: актуальна версія Google Meet / Zoom / Teams на пристрої, з якого ведеться урок
Особлива ситуація — гібридний клас, де вчитель одночасно в реальному класі і підключений до конференції. Тут стандартний ноутбук стає обмежувальним фактором: маленька камера дає вузький кут огляду, убудований мікрофон вловлює лише 1–2 метри, а показати щось на дошці в камері практично неможливо. Саме тут інтерактивна панель із широкоформатною камерою і масивом мікрофонів вирішує проблему технічно.
Запис уроків
МОН не зобов’язує записувати всі уроки, але допускає запис як частину асинхронного компонента. Положення школи має визначити:
- Чи записує школа синхронні уроки за замовчуванням, чи лише окремі
- Де зберігаються записи (Google Drive школи, YouTube-канал закладу, приватне сховище) і хто має до них доступ
- Строк зберігання записів (рекомендація — не менше одного навчального семестру)
- Порядок інформування учнів і батьків про те, що урок записується (вимога законодавства про захист персональних даних)
Фіксація відвідуваності
Це питання, яке регулярно викликає суперечки при перевірках. Прийнятні способи фіксації присутності на синхронному занятті:
- Факт підключення до конференції (платформи Google і Teams дозволяють зберігати звіт про учасників)
- Активність у чаті під час уроку (відповідь на питання вчителя)
- Виконання короткого завдання протягом уроку (exit ticket)
- Усна відповідь за запрошенням вчителя
Положення має визначити, який зі способів є основним і як вчитель фіксує відвідуваність в е-журналі при дистанційному форматі. Це запобігає ситуації, коли один учитель позначає учня присутнім за фактом входу в конференцію, а інший — лише якщо учень відповів щонайменше двічі.
Рекомендоване обладнання для гібридного класу
Питання про те, яке обладнання купувати для гібридного класу, виникає відразу після питання про те, як оновити положення. Це логічно: якщо положення тепер фіксує гібридний формат як окремий режим роботи, під нього потрібна відповідна інфраструктура.
Elpix виробляє і постачає інтерактивні сенсорні панелі для українських шкіл. Флагман лінійки для гібридного класу — Z3 65″, базується на процесорі Rockchip RK3588 і працює під Android 11. Для більш просторих класів доступні діагоналі 75, 86 і 98 дюймів.
Панель Elpix Z3 для гібридного класу — це не заміна дошці. Це робоча станція вчителя, яка одночасно транслює урок онлайн, керує конференцією, показує матеріал учням у класі і дозволяє вчителю писати та малювати поверх будь-якого контенту — без окремого комп’ютера, без зайвих кабелів, без необхідності перемикатися між пристроями під час уроку.
Чому саме Z3 підходить для шкіл, які ведуть уроки в гібридному форматі:
- Продуктивність — RK3588 без затримок тягне відеоконференцію, паралельний браузер з матеріалами та розмітку на екрані одночасно
- Якість аудіо — вбудовані динаміки 2×20 Вт і мікрофон з DSP-обробкою: дистанційні учні чують не лише вчителя, але й учнів у класі при нормальному рівні голосу
- Яскравість 400+ кд/м² — екран читається при денному освітленні без затемнення; учням у класі не треба сидіти в темряві через дистанційний урок
- 20 точок дотику — учні в класі можуть працювати з екраном удвох, поки йде конференція
- Сертифікація МОН — обладнання відповідає вимогам, документи для ProZorro готуються
Лінійка інтерактивних панелей Elpix включає моделі різних діагоналей і конфігурацій — від базових класних комплектів до STEM-рішень з мультиборд-системою.
Окрім панелі, для повноцінного гібридного класу знадобляться:
- Стабільне проводове підключення до інтернету — Wi-Fi у класі під час відеоконференції нестабільний; Ethernet-кабель від маршрутизатора до панелі вирішує проблему
- Акаунт у Google Workspace for Education або Microsoft 365 Education — обидва безкоштовні для шкіл; перший дає Google Meet + Classroom, другий — Teams + OneNote
- Електронний журнал, інтегрований з обраною платформою — Щоденник.ua, Нові знання або відповідний регіональний сервіс
| Компонент | Призначення | Мінімальна вимога | Рекомендована опція |
|---|---|---|---|
| Дисплей/екран | Показ матеріалів, відеоконференція | Монітор 24″ + проектор | Інтерактивна панель Elpix Z3 65″ |
| Камера | Трансляція класу дистанційним учням | Вебкамера Full HD | Вбудована камера панелі (широкий кут) |
| Мікрофон | Передача звуку класу | Вбудований мікрофон ноутбука | Масив мікрофонів панелі з DSP |
| Інтернет | Відеозв’язок | Wi-Fi 10 Мбіт/с | Ethernet 100 Мбіт/с |
| Програмне забезпечення | Відеоконференція + LMS | Zoom безкоштовний | Google Workspace for Education або MS 365 Education |
| Журнал/облік | Відвідуваність, оцінки | Паперовий + е-журнал | Єдиний е-журнал, синхронізований з платформою |
Elpix працює з українськими школами та органами управління освітою безпосередньо. Допомагаємо підготувати технічне завдання для тендера, постачаємо з повним пакетом сертифікатів, проводимо монтаж і навчання педагогів у той самий день. Школі не потрібно розбиратися в тому, як підключити панель до Meet: приїдемо, налаштуємо, покажемо і залишимо з працюючою системою.
Для шкіл, які хочуть зрозуміти, який комплект підходить для їхньої ситуації — розкажіть про кількість класів, площу кабінетів і поточну IT-інфраструктуру. Elpix підготує конкретну пропозицію під ваші умови, з документами для проведення закупівлі через ProZorro.
